З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!». Година критичного мислення: «Мова як основа ідентичності»

 

Із чорнобривців сплетена душа моєї мови,

У ній – вечірній спів і  срібний зорепад, 

І золотий промінчик сонця,

І  мальви край віконця,

І пахощі хлібів, і у дворі  калина,

Усе це – рідна мова – вічна  Україна!

     Ми шануємо та цінуємо багатство й красу нашої мови, яка єднає нас, українців, робить нас одним народом. Наша мова – не просто засіб спілкування. Це наша історія, наша культура, наша душа. Це те, що передається з покоління в покоління, що формує наш світогляд, нашу ментальність.

    Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має давню історію, протягом якої вбирала в себе кращі зразки народної творчості, літературних творів, наукових праць. Сьогодні Україна переживає важкі часи. Але ми, українці, повинні пам'ятати, що мова – це наша зброя, наш щит, наш оберіг. День рідної мови – це день, коли потрібно ще раз замислитися над значенням мови в нашому житті, над її роллю в становленні української нації. Ми повинні пишатися своєю мовою, адже вона – це наша спадщина, наше багатство, наше майбутнє.

    Нині, після повномасштабного вторгнення росії із місією вбивств та окупації, українську  мову стало чутно на більшості територій світу. Українське слово лунає і стає поширеним у  Польщі, Молдові, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, які стали тимчасовою домівкою для українців, прихистивши їх у годину ненастя.

Шановні ліцеїсти! Лише від нашого з вами ставлення до мови залежить її процвітання та краса; лише нам під силу зберегти та розвивати живильне коріння  правописних традицій з урахуванням новітніх мовних явищ. Кожен з нас має силу Титана для поширення мови у всіх сферах суспільного, наукового й культурного життя. Плекаймо її, зрощуймо, збагачуймо, тому що мова – це серце, спільне гаряче, живе і прекрасне! Дбаймо про нього, адже воно – наше. Слава Україні!

 

НЕЗДОЛАННІ ТА НЕПОБОРНІ! 1 жовтня - День захисників і захисниць України

 

Вклоняємося КОЖНІЙ І КОЖНОМУ, хто боронить нашу країну. Хто ризикує життям та віддає життя заради свободи та демократії, цінностей усього вільного світу.

Всіх, хто став до лав, хто тримає стрій, хто не склав зброї.

Всіх, хто щодня робить важку роботу, хто кладе життя, хто рятує життя.

Всіх вас, захисників та захисниць, зі святом!

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ тим, чий земний визвольний шлях обірвався, а імена закарбовані в історії незалежної України та у наших серцях.

НЕ  ЗАБУДЕМО!

ПІДТРИМАЙМО наших захисників та захисниць у цей вирішальний час! 

Слава нашим ЗАХИСНИКАМ і ЗАХИСНИЦЯМ!

 СЛАВА УКРАЇНІ!

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек 2025 р. «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!»

 Запрошуємо ліцеїстів  взяти участь у Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек «РІДНА МОВА – НАША ЗБРОЯ І НАШ ОБЕРІГ», що проходитиме 1–31 жовтня 2025 р. у рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек. 

   Рідна мова — це не лише засіб спілкування, а й код нації, духовний скарб, основа самоідентифікації та національної єдності. У часи випробувань і боротьби саме слово стає зброєю, яка захищає пам'ять, культуру й майбутнє народу.

 

Календар-порадник

 

Під час освітнього процесу у всіх його учасників поступово вичерпується внутрішня енергія. Для її поповнення необхідно витратити деякий час, щоб перефокусувати увагу з зовнішніх збудників до стабілізації внутрішнього стану. Допоможе з цим впоратись унікальний календар-порадник, який створений за участі дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз. 

Даний календар створений з метою профілактики вигорання внутрішньої енергії. Не зважаючи на те, що його ілюстрації видаються простими, вони мають багатогранний та глибокий зміст. Щоденні практичні поради направлені на створення підгрунтя для відновлення внутрішньої рівноваги, налагодження контакту із собою, здатності оживляти сприйняття. Кожна ілюстрація має пояснення: для чого вона використовується, і на що впливає.

На розгляд та усвідомлення кожної поради знадобиться не більше 2 хвилин, але цього достатньо для перезавантаження внутрішнього стану. Кожну практику можна використовувати в будь-який час доби, день тижня. З ним можна ознайомити дітей, яких вони будуть навчати турбуватися про себе та уважно відноситись до свого внутрішнього стану.

День Незалежності важливий для кожного українця. Відеозустріч

 

Важливі факти про День Незалежності.

• Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін "акт", бо слово "закон" видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.
• На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Зі спогадів Левка Лук’яненка: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

• Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.
• Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор — за пропозицією В’ячеслава Чорновола. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому (так часом називають будинок уряду РФ у Москві). Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.
• 
  
  Чернетка Акту проголошення незалежності. Фото: із сайту Національного музею історії України
• Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України.
• У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.
• Перший військовий парад з нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький.
• День Незалежності України святкують і за кордоном. Представники української діаспори проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти. А після повномасштабного російського вторгнення святкові заходи стали поєднуватися з акціями підтримки України та ЗСУ.

З синьо-жовтим Прапором – до Перемоги! Онлайн-бесіда

 

Сьогодні ми вшановуємо Державний символ України, який пройшов крізь століття боротьби й надії — наш синьо-жовтий Державний прапор.

Його палили,  забороняли, його боялися, за нього вбивали. Та він вижив. Під цим прапором народжувалася й відроджувалася українська державність, під ним наші захисники стоять сьогодні.

Під нашим Прапором воїни тримають фронт.

Це не просто кольори. Це — спротив, який подарує нам свободу.

Це більше, ніж кольори. Це — історія сили, незламності й перемоги.

    У ХХІ столітті поєднання синього і жовтого кольорів стало символом свободи у світі, символом спротиву добра силам зла, символом вільного цивілізованого світу. Українські воїни під синьо-жовтими прапорами вже понад 11 років боронять нашу землю. Ми впевнені, що наші кольори рано чи пізно обов’язково повернуться на тимчасово окуповані території. І лише наші кольори майорітимуть на нашій землі, у кожному куточку нашої любої країни!

    Адже саме за це відчайдушно б’ється український народ, мужні захисники й захисниці. Синьо-жовтий — на броні наших військових, у дитячих малюнках, у вікнах українців. Це Прапор нашої Перемоги!

Бібліографічна добірка до Дня Незалежності України

 

Бібліографічна добірка до Дня Незалежності України

від Національної історичної бібліотеки України

Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 392 депутати проголосували «за» ухвалення Акту проголошення незалежності України, про створення самостійної української держави. Текст Акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному аркуші. Прагнення до незалежності підтвердив і український народ 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі. На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32% громадян.

Наша понад 30-річна історія незалежності насичена різноманітними політичними подіями. Україна пережила кілька майданів. Студентський майдан або Революція на граніті – голодування студентів у центрі Києва 1990 року на знак протесту проти підписання нового всесоюзного договору. Другий український Майдан пов’язаний з президентськими виборами 2004 року, отримав назву Помаранчева революція. Через відмову підписання тогочасною владою Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом у 2013–2014 роках відбувся Євромайдан або Революція Гідності.

Українське суспільство завжди згуртовується перед загрозою. Так було і у перші дні війни 2014 року, коли прямо з Майдану Незалежності добровольці відправились на східні кордони боронити Україну від російської навали. Тоді ж зародився ще один український феномен – волонтерський рух. За даними представництва ООН в Україні, починаючи з 2014 року кожен п’ятий українець мав волонтерський досвід або ж жертвував кошти на волонтерські проєкти. На волонтерах «тримався» Майдан, вони ж допомагали щойно відродженій українській армії у 2014 році, допомагають і від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році.

Серце України б’ється так сильно, що його чують на всій планеті. Воно болить, стискається від вибухів. Його бинтують молитвами, гоять любов’ю. Його тримає в сильних руках український Воїн. Його оберігає матір, заколисуючи у бомбосховищі свою дитину. І поки воно б’ється – живе в мирі Європа. За спиною в України. Ми боремось не лише за себе, відвойовуючи незалежність України, а й за демократичні європейські цінності і у цьому відчуваємо підтримку більшості країн світу. І «світ має об’єднатись навколо цієї катастрофи, щоб створити щось краще».

У невеликій бібліографічній підбірці (інформацію структуровано хронологічно і тематичними блоками) ми не в змозі охопити всі події, що відбулись за період незалежності, але спробували виокремити деякі з тих, які вплинули на хід новітньої історії нашої країни чи змінили її.

Все буде Україна! 💙💛

Книжкова виставка до Дня Державного Прапора України.

 від Національної історичної бібліотеки України

Книжкова виставка з фонду бібліотеки присвячена Дню Державного Прапора України. Експозиція знайомить із виданнями про історію, символіку та значення національного прапора як важливого атрибуту незалежності та єдності України.

З метою вшанування багатовікової історії українського державотворення та державної символіки, а також виховання поваги до державних символів, Указом Президента України у 2004 році було встановлено День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Державний Прапор є одним із головних символів країни, що відображає національні традиції та ідентичність держави.

Наступного дня, 24 серпня, відзначається головне державне свято – День Незалежності України. Воно встановлене на честь ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України – події, що визначила майбутнє нашої держави.

Видання за 2020–2025 роки

    

28 січня 1992 р., 30 років тому, Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий стяг Державним Прапором України // Українське державотворення: альманах. – Ужгород, 2022. – Вип. 10. – С. 12.

Боган С. М. Український прапор над Чорним морем (1917–1918 рр.) / С. М. Боган // Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. – 2023. – № 20. – С. 24-31.

Відродження української національної символіки : зб. ст. / упоряд.: А. Бережина, А. Ґречило, А. Малієнко. – Київ : Пам’ятки України, 2021. – 559 с. : 49 вкл. л. – (Б‑ка журналу “Пам’ятки України” ; Кн. 114).

Вовк Л. П. Моя гордість – Україна, незламна держава / Людмила Вовк. – Одеса: Тип. «ВМВ», 2021. – 97 с.

Гирич І. Як Україна ставала українською. Громадсько-політичне життя на підросійській Україні XIX – початок  ХХ / І. Гирич. – Київ : Кліо, 2024. – 192 с.

Гречило А. Герби та прапори міст і сіл України Ч. 2 / А. Гречило ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Українське геральд. т-во. – Львів, 2020. – 111 с. : XLVII вкл. л., табл.

Гречило А. Повернення синьо-жовтого прапора і тризуба / А. Гречило // Наша спадщина : журн. – Львів, 2020. – № 1(21). – С. 8-13.

Гречило А. Синьо–жовтий прапор на вежі ратуші Львова / Андрій Гречило // Наша спадщина : наук.-популяр. журн. – Львів, 2020. – № 1 (21). – С. 20-23.

  

Демянюк І. Ми вище прапор підіймемо!: нарис історії боротьби за українську національну символіку на Рівненщині. 1988–1991 роки / І. Демянюк. – Рівне : Формат-А, 2021. – 137 с.

Долинська М. Про синьо-жовтий прапор / Мар’яна Долинська // Наша спадщина : наук.-популяр. журн. – Львів, 2020. – № 1 (21). – С. 41.

Ільїнський В. М. Синьо-жовтий чи жовто-синій? (Аргументи, факти і містифікація щодо розміщення кольорів у Державному Прапорі України) / В. М. Ільїнський // Матеріали ХVІІ Подільської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Хмельницький, 2023. – С. 58-64.

Коротя В. Роздуми фантома про державотворення / В. Г. Коротя. – Ірпінь ; Дрогобич : Коло, 2022. – 176 с.

Маґочій П.-Р. Ucraina redux: державність та національна ідентичність / П.-Р. Маґочій ; пер. з англ. В. Гриневич. – Київ, 2022. – 110 с.

Міжнародна науково-практична конференція «Українське військо: основні етапи боротьби за державну незалежність України» (2 ; 26 листопада 2021 р. ; Київ). Українське військо: основні етапи боротьби за державну незалежність України : зб. матеріалів II Міжнар. науково-практичної конференції, 26 листопада 2021 р. / Нац. ун-т оборони ім. Івана Черняховського ; уклад. І. Газдайка-Василишин. – Київ : НУОУ, 2021. – 183 с.

Творці державного престижу / упоряд. М. Главацький, Н. Наумова. – Київ : КМ-БУКС, 2021. – 567 с.

Україна : герби та прапори = Ukraine : arms and flags / авт. проекту, упоряд.: В. Г. Кисляк, О. А. Нескоромний. – Київ : Парламент. вид-во, 2020. – 495 с.