Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.
Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — це щорічна акція, що проводиться в Україні з метою популяризації української мови та об'єднання українців по всьому світу. Захід традиційно відбувається у День української писемності та мови, 27 жовтня.
Радіодиктант 2025 року. Тема: «Треба жити!».
Автор: письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова.
Читець: народна артистка України Наталія Сумська.
Платформи для трансляції:
«Українське Радіо» та «Радіо Культура».
Телеканал «Суспільне Культура».
YouTube-канал «Українського Радіо».
Застосунки «Дія» та suspilne.radio.
Перевірка: Роботи, написані від руки, можна було надсилати поштою, а електронні — на спеціальну пошту. Також була можливість самостійно звірити текст, який публікується після диктанту.
Історія та значення
Радіодиктант проводиться з 2000 року.
Акція об'єднує тисячі учасників як в Україні, так і за кордоном — від школярів і студентів до військовослужбовців на передовій та посадовців.
Це не лише перевірка знань з української мови, а й символ єдності та любові до рідного слова.
За 25 років існування диктант пережив багато історичних подій, але не припиняв свого існування, стаючи все більш значущим.
Свято було започатковано у 1997 році Указом Президента України Леоніда Кучми на підтримку ініціативи громадських організацій.
Традиційною датою святкування було 9 листопада — день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, ченця Києво-Печерської лаври та автора «Повісті минулих літ», який вважається родоначальником української писемної мови.
У 2023 році, у зв'язку з переходом Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новоюліанський календар, дата святкування була зміщена на 13 днів раніше, на 27 жовтня.
Традиції святкування
Щороку цього дня проводяться різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію української мови та культури:
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності: найвідоміша традиція, яка об'єднує тисячі українців по всьому світу. Усі охочі можуть перевірити своє знання рідної мови, написавши диктант під диктовку відомого діяча.
Тематичні лекції, вікторини та конкурси: в освітніх закладах та культурних центрах проводяться заходи, що підкреслюють важливість збереження мовної ідентичності.
Покладання квітів до пам'ятника Нестору-Літописцю: вшанування пам'яті засновника української писемності.
Це свято є важливим нагадуванням про силу українського слова, його значення у формуванні національної ідентичності та єдності народу.
Hy щоб
здавалося слова. Слова та голос –
більш нічого. А серце б'ється –
ожива, Як їх почує! Знать, од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди! (Т. Г. Шевченко)
🌾 Дослідницький мовний майданчик
«Формування найбільшого скарбу народу — мови»
“Найбільший скарб — народу його мова.” Саме вона зберігає душу нації, її історію, пам'ять і мрію про майбутнє.
🔹 Мова — душа народу
Українська мова — це не просто засіб спілкування. Вона — жива нитка, що з цього покоління. Наші предки передавали її від серця до серця, зберігаючи в ній досвід, звичаї, пісні, молитви й мрії. Мова живе з народом — як повітря, як пісня, як сонце над головою.
Зневага до рідної мови — це зневага до власних коренів. Любов до неї — це любов до Батьківщини.
🔹 Як формувався мовний скарб
Українська мова належить до східнослов'янської групи індоєвропейських мов. Її витоки сягають праслов'янської доби — понад три тисячі років тому. Вона зберегла понад 80 унікальних мовних рис, які відрізняють її від інших слов'янських мов.
Нашу мову досліджували Михайло Красуський, Павел Шафарик, Олексій Шахматов — і всі вони визнавали її давність і милозвучність. Недарма українська посіла третє місце у світі за красою звучання (Париж, 1934 рік).
🔹 Від давнини — до сучасності
Із прийняттям християнства до Київської Русі прийшла старослов’янська мова Кирила і Мефодія, яка протягом тривалого часу виконувала функцію писемної. Новий етап розвитку розпочався у XVIII ст., коли Іван Котляревський видав «Енеїду» (1798) — перший твір живою народною мовою. Я справжнім утвердженням українського слова став Тарас Шевченко , який перетворив народну мову на мову літератури, мистецтва, свободи.
🔹 Мова сьогодні
Попри століття утисків, заборонених і переслідувань, українська мова стояла. Сьогодні вона використовується, завдяки традиції та сучасності, збагачується внутрішніми ресурсами та світовими впливами. У ній звучить наш код, наша воля, наша пам'ять.
«Не вмирає душа наша… Не вмирає воля…» (Т. Шевченко)
💬 Підсумок
Українська мова — це наша спадщина й водночас вибір щодня. Вона звучить у піснях, у дитячому сміху, в молитвах і наукових відкриттях. Мова — це те, що робить нас народом. І кожне слово, сказане українською, — ще один крок до перемоги світла, правди й любові.
Ми шануємо та цінуємо багатство й красу нашої мови, яка єднає нас, українців, робить нас одним народом. Наша мова – не просто засіб спілкування. Це наша історія, наша культура, наша душа. Це те, що передається з покоління в покоління, що формує наш світогляд, нашу ментальність.
Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має давню історію, протягом якої вбирала в себе кращі зразки народної творчості, літературних творів, наукових праць. Сьогодні Україна переживає важкі часи. Але ми, українці, повинні пам'ятати, що мова – це наша зброя, наш щит, наш оберіг. День рідної мови – це день, коли потрібно ще раз замислитися над значенням мови в нашому житті, над її роллю в становленні української нації. Ми повинні пишатися своєю мовою, адже вона – це наша спадщина, наше багатство, наше майбутнє.
Нині, після повномасштабного вторгнення росії із місією вбивств та окупації, українську мову стало чутно на більшості територій світу. Українське слово лунає і стає поширеним у Польщі, Молдові, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, які стали тимчасовою домівкою для українців, прихистивши їх у годину ненастя.
Шановні ліцеїсти! Лише від нашого з вами ставлення до мови залежить її процвітання та краса; лише нам під силу зберегти та розвивати живильне коріння правописних традицій з урахуванням новітніх мовних явищ. Кожен з нас має силу Титана для поширення мови у всіх сферах суспільного, наукового й культурного життя. Плекаймо її, зрощуймо, збагачуймо, тому що мова – це серце, спільне гаряче, живе і прекрасне! Дбаймо про нього, адже воно – наше. Слава Україні!
Вклоняємося КОЖНІЙ І КОЖНОМУ, хто боронить нашу країну. Хто ризикує життям та віддає життя заради свободи та демократії, цінностей усього вільного світу.
Всіх, хто став до лав, хто тримає стрій, хто не склав зброї.
Всіх, хто щодня робить важку роботу, хто кладе життя, хто рятує життя.
Всіх вас, захисників та захисниць, зі святом!
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ тим, чий земний визвольний шлях обірвався, а імена закарбовані в історії незалежної України та у наших серцях.
НЕ ЗАБУДЕМО!
ПІДТРИМАЙМО наших захисників та захисниць у цей вирішальний час!
