Вітаю, шановні читачі!
Блог бібліотекарки Свєт Євгенії

середу, 7 лютого 2024 р.

Всесвітній день читання вголос



 лютого Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). День, започаткований міжнародним освітнім проєктом LitWorld, відзначається з 2009 р. в першу середу лютого у 173 країнах.

Читання вголос – річ надзвичайно корисна.

🔸стимулює розвиток мозку,

🔸наповнює словниковий запас,

🔸розвиває увагу та уяву,

🔸залучає візуальне та слухове сприйняття,

🔸покращує моторну активність (рухи губами).



Під час читання вголос з'являється ефект автореференції – схильність людини краще запам’ятовувати інформацію.

Запрошую до читання книжки вголос разом із другом або друзями, Потім можна обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. Пропоную обирати книжку на свій смак, знайти зацікавлених  і просто читаюти вголос.

Це буде свято, яке надихне  більше читати і спілкуватися між собою, запобігати стресу.

Тож, обирайте книгу і читайте, насолоджуючись улюбленими творами!


Чому треба читати книги









понеділок, 29 січня 2024 р.

Герої, а не жертви: розвінчуємо міфи про воїнів бою під Крутами



29 січня ми відзначаємо День пам’яті Героїв Крут. Довгий час про Бій під Крутами ширилися міфи, що юні хлопці без військових навичок стримували навалу більшовиків ціною власного життя. Радянська влада, яка не могла замовчати цю історичну подію, говорила, що це невиправдана жертва. Розвінчуємо міфи про Крути. 
Героям Крут Слава!

Міфи про бій під Крутами

Міф

                   Як було насправді

 Під Крутами було 300 студентів і майже всі або загинули, або попали в полон і були закатовані.

З українського боку участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під командою досвідчених старшин.

Втрати загиблими українців під Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті. Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські учасники зіткнення.

Більшовиків загинуло щонайменше 300.

Крутянці – єдині оборонці Києва.

Наприкінці січня 1918 року в Києві й на найближчих підступах до столиці перебували Республіканський полк під командуванням Петра Болбочана, Синьожупанна та Сірожупанна дивізії, Січові стрільці. 30 січня до Києва добрався полк імені Костя Гордієнка під командуванням полковника (пізніше – генерала) Всеволода Петріва. Спільною проблемою для них стала нескоординованість командування. Згадані частини не вислали в напрямку Крут, оскільки в Києві тривав заколот пробільшовицьки налаштованих робітників заводу «Арсенал» – переважно росіян за походженням. Поки крутянці – і не тільки вони – стримували зовнішнього ворога на підступах до столиці, решта військ боролася з ворогом на власних, не менш важливих позиціях.

Відступ крутянців- прояв безнадійного героїзму.

Відступ крутянців не був безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворювалися на тягар.

Традиційна версія переважно не     враховує контексту, в якому діяли крутянці.

Під час Крутянського бою в самому Києві тривали запеклі  сутички. Диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.

 


    Жорстока квазіїдеологія росії незмінна! Через 104 роки коли російські війська наближалися до Києва під час повномасштабного вторгнення 2022 року рашисьтські  пропагандисти оголошували  що Київ очікує справжнє пекло.  Його братимуть максимально швидко і жорстко. Відключити електрику водопостачання, знищити зв'язок і в вбомбити ЗСУ в кам'яний вік, навіть якщо вони будуть укопуватись десь у житловому масиві на Троєщині З територіальною обороною армія поводитьметься так само, як в Грозному у1995 році. Отака росія - держава-терорист.

суботу, 27 січня 2024 р.

У "Перспективі" тиждень істороії "100 облич Української революції"



До 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки, у ліцеї пройшов онлайн-тиждень історії, присвячений подіям Української революції 1917–1921 років і вшанування пам'яті її учасників.

До Вашої уваги презентація "100 облич Української революції", яка була підготовлена за матеріалами Українського інституту національної пам’яті. Пропонуємо ознайомитися з біографіями сотні видатних українців тієї доби – політиків-державників, військових діячів, освітян, науковців, митців, меценатів. Це вони в надскладних умовах розбудовували Україну, лобіювали її інтереси за кордоном, формували національні збройні сили, українізували школу і сприяли становленню Академії наук, створювали мистецькі шедеври, щедро фінансували українську справу. Завдяки ним Україна з’явилася на карті світу.

Варіанти застосування у формі карткової гри

Учасники: учні 10-х класів (на допомогу у вивченні тем, присвячених Українській революції 1917–1921 років) і 11-х (для повторення матеріалу та підготовки до ЗНО). Вчитель модерує гру. Її можна застосовувати також під час Тижня історії, інтегрованих уроків, турнірів, олімпіад, історичних, краєзнавчих фестивалів, квестів, виховних годин та інших класних і позаурочних заходів.

Ігровий комплект: до набору входять 100 карток із двома полями: поле-резюме з фотографією діяча та поле-біографія цієї постаті. Може бути доповнений таймером або пісочним годинником.

Як застосовувати:

І варіант “Точність має значення”.  Деякі учні мають поля-резюме, а деякі – відповідні до них поля-біографії. Учасники мають дослідити інформацію, знайти пару своєму полю та погрупуватися. 

ІІ варіант “Швидкість має значення”. Ведучий зачитує з поля-резюме коротку інформацію про діяча, демонструє фото та запитує, про кого йдеться. Хто з учнів першим вигукнув правильну відповідь, той отримує картку та зачитує довідку з поля-біографії.

ІІІ варіант “Кількість має значення”. Грають дві–три команди. Вчитель зачитує з поля-резюме коротку інформацію про діяча, демонструє фото та запитує, про кого йдеться. Кожна команда почергово відповідає. У разі правильної відповіді картка дістається команді.

V варіант “Пам’ять має значення”. Грають три команди. Кожна команда обирає фах діячів, чиїми картками оперуватиме. Команди мають однакову кількість полів-біографій і визначається час, за який команди мають ознайомитися з біографічними довідками та максимально запам’ятати матеріал. Далі в команди вилучаються картки і зачитується інформація з відповідних полів-резюме.  Команди почергово визначають, про якого їхнього фахівця говорить вчитель. 

НА ВЕСЬ ЕКРАН 

пʼятницю, 26 січня 2024 р.

27 січня -День пам’яті жертв Голокосту

 




 «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» 

Таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.
Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження.
Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.

За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
       Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

       Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.




неділю, 21 січня 2024 р.

Нам берегти тебе, соборну і єдину! І нам твою історію творить


 Цей день ще називають корінням української єдності. Традиційно ми згадуємо події, які відбулися на Софіївській площі 22 січня 1919 року.

Тоді було підписано Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Цей документ став епохальною історичною подією. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини.

Акт Злуки об’єднав в одне державне ціле всі землі, які заселяє українська нація. А також засвідчив духовну консолідацію народу незалежно від національності. Зрештою, став фундаментом побудови демократичної держави та запорукою виживання й існування нації.

Сьогодні, у часи повномасштабної війни з росією, ідея соборності залишається нашою базовою національною цінністю. Адже наша єдність — це наша зброя!








вівторок, 16 січня 2024 р.

215 років від народження Едгара Аллана По

 

Батьки померли, коли йому було всього два роки. Його усиновив заможний купець Джон Аллан. Дитинство Едгара пройшло в обстановці досить багатій. У шість років його віддали на навчання до Лондонського пансіону. Хлопець добре засвоював знання з усіх дисциплін, але найбільше любив уроки англійської мови та літератури. Потім він вступив до коледжу в США у Ричмонді , а закінчувати освіту Едгара відправили в Вірджинський університет. Ставши студентом, Едгар почав вести розгульний спосіб життя: пристрастився до вина, став завзятим картярем, вліз у великі борги. Вже після першого року навчання Едгару По, незважаючи на успіхи в навчанні, довелося покинути університет. У 1826 році Аллан відмовився оплачувати борги прийомного сина і вигнав його з дому. З 17 років Едгар почав мандрівне життя. У Бостоні під псевдонімом він надрукував збірку віршів, потім вирішив піти  в армію. У 1827 році Едгар По підписав контракт на 5 років на військову службу, ставши рядовим армії США. Він проходив службу на екзотичному острові Салліван в Чарльстонскій бухті, який в подальшому був описаний автором в його оповіданні «Золотий жук». Однак уже через 2 роки його стала обтяжувати армійська рутина. У 1829 році він, дізнавшись про важку хворобу матері, вирішив скористатися нагодою і достроково демобілізувався.


Джерело: https://dovidka.biz.ua/edgar-po-biografiya-skorocheno


День пам'яті захисників Донецького аеропорту.



16 січня відзначають День пам’яті «КІБОРГІВ», які захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року протягом 242 днів.

 З неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу. Протистояли навалі рашистських окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі, який обстрілювався снайперами, артилерєй, РСЗВ, мінометами, танками.

«КІБОРГАМИ» нескорених українців назвав сам ворог, адже тільки НЕЗЛАМНІ здатні вистояти в таких нелюдських умовах.

Захисники Донецького аеропорту стали символом гідності, мужності і відданості вільній та незалежній Україні.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!




неділю, 7 січня 2024 р.

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО: «УКРАЇНО, ТИ МОЯ МОЛИТВА...»

 


Літературні критики назвали Симоненка поетом "без каменю за душею". Цей поет належить до тих, чию біографію треба вчити як частину історії нашої держави. 

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Симоненко став одним з найпотужніших борців за Україну серед представників української літератури. Його вірші стали витоком українського руху опору 1960 – 70 – х pоків. Він писав сатиру на радянську систему.

Влітку 1962 року поета жорстоко побили працівники міліції. Згодом стан його здоров'я погіршився. Рак нирок та побої міліціонерів призвели до передчасної смерті Симоненка. У ніч з 13 на 14 грудня 1963 році він відійшов у вічність.

1965 року Василя Симоненка висунули на Шевченківську премію. Але отримав він її аж через 30 років – посмертно.


Найкращі цитати Василя Симоненка

  • Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.
  • Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!
  • На світі той намудріший, хто найдужче любить життя.
  • Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
  • Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова…
  • Поезія – це прекрасна мудрість.
  • Живе той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя.
  • Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.
  • Нема нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.
  • Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька для нормальної людини.
  • Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.
  • На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил.




"Долі не обирають". До 85-річчя від дня народження Василя Стуса



 Василь Стус народився 6 січня 1938 року на Вінниччині. Для нього та його родини дуже важкими були повоєнні роки та голод 1946 – 1947 років. Та попри важке дитинство хлопець не втрачав доброти. З дитинства Василь найбільше любив читати книги. Також – шахи, футбол і музику.

Стус закінчив філологічний факультет СДПІ, працював вчителем української мови та літератури – хоча радянська влада намагалася нищити все українське. Спілкувався тільки рідною мовою.

У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у київському кінотеатрі "Україна" після протестної промови Івана Дзюби проти масових арештів української інтелігенції Стус вигукнув: "Хто проти арештів – встаньте!".

Та цей перший громадський протест проти масових репресій у СРСР у повоєнний час негативно вплинув на подальшу долю не лише Стуса, а й його соратників. Василя відрахували з аспірантури. Згодом поета заарештували і відправили у заслання.

Помер Василь Стус у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в таборі у Пермській області у віці 47 років. Однак його життя стало символом незламності та опору тоталітаризму.

Найкращі цитати Василя Стуса

  1. Як добре те, що смeрти не боюсь я: і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся: в передчутті недовідомих верст…
  2. Зле жити без ідеалів, але не менше зле – з ідеалами.
  3. Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати.
  4. Ти – це, насамперед, Твоя воля (бажання, мета, впертість і т.д.). А воля міцніє в подоланні перешкод”.
  5. Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
  6. Дбай про своїх друзів. Вони повинні бути чисті, добрі. Інших друзів – не треба. А добрі друзі допомагають рости і ставати кращим…
  7. За своєю душею треба стежити так само, як за тілом.
  8. Любов – то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш – то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю.
  9. Зневажаю політиків. Ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!
  10. Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.
Джерело:
https://24tv.ua/education/vasil-stus-zhittya-tvorchist-naykrashhi-tsitati-nezlamnogo-poeta_n2231919