З Днем Незалежності: нехай цей дух свободи наблизить нашу Перемогу!

 

24 серпня Україна відзначає 35 років Незалежності. За людськими мірками це вже цілком дорослий вік, але для держави три з половиною десятиліття можуть виявитися лише початком довгого шляху. Особливо якщо за цей час вона пережила три революції, дві війни, кілька великих політичних криз і сьогодні у буквальному сенсі бореться за право на подальше існування.

• Чернетку Акту проголошення незалежності написали вранці 23 серпня 1991-го Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті. Для документа обрали термін "акт", бо слово "закон" видавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію.
• На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишали написи: "Слава Україні", "Ще не вмерла і не вмре", "Від сьогодні — будьмо".

Зі спогадів Левка Лук’яненка: "Необхідно написати такий законопроєкт, який би проголошував незалежність країни і в якому не буде дискусійних положень. Його треба ухвалити без обговорення. Бо якщо почнеться дискусія, то все затягнеться. За один день не ухвалимо. А потім — вихідні. У комуністів пройде страх. І нам не вдасться проголосити незалежність".

• Після завершення позачергового засідання 24 серпня біля трибуни депутати виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню відразу підхопили мітингувальники, які зібралися на вулиці.
• Тоді ж до зали внесли синьо-жовтий прапор — за пропозицією В’ячеслава Чорновола. З ним український народ стояв на барикадах біля російського Білого дому (так часом називають будинок уряду РФ у Москві). Пізніше прапор підняли над куполом парламенту.
• 
  
  Чернетка Акту проголошення незалежності. Фото: із сайту Національного музею історії України
• Польща і Канада стали першими державами, які визнали незалежність України.
• У перші тижні після референдуму незалежність також визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати й інші впливові держави. До кінця січня 1992 року перелік налічував більше ніж 90 держав світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.
• Перший військовий парад з нагоди Дня Незалежності України провели 24 серпня 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький.
• День Незалежності України святкують і за кордоном. Представники української діаспори проводять акції, мітинги, флешмоби, концерти. А після повномасштабного російського вторгнення святкові заходи стали поєднуватися з акціями підтримки України та ЗСУ.
• 
  
  
  

Синьо-жовті кольори свободи. Онлайн-бесіда

День Державного прапора України

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

І якщо раніше День українського прапора був святом лише для нас, українців, то зараз він став святом усього світу без перебільшення. Адже наш прапор майорить у всіх прогресивних країнах і став символом незламної боротьби за свою свободу й незалежність. Мужня й важка боротьба українців з рашистською ордою викликає подив та щире захоплення, а український прапор став символом хоробрості у світі.

Сьогодні щодня, щохвилини ми всі, де б не були, носимо в своєму серці наш рідний стяг. І усвідомлюємо, що на фронті зараз його захищають найдорожчим, що може бути – ціною власного життя!

Пам’ятаймо про це!

А тепер пропоную пройти тест до

Дня Державного прапора України

Постійна рубрика "Воєнна книга". 24 серпня країна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності

 

Книга «Війна в історіях»

Двомовна брошура «Війна в історіях» – це спроба вмістити на сотні сторінок найважливіше про російсько-українську війну, яка триває вже понад десять років.

Видання українською і англійською мовами розповідає про причини й перебіг агресії, злочини Росії та український спротив через документально підтверджені факти й людські історії. Тут – відверті розділи про зраду і опір, про ворожі удари і розплату, про репресії і гідність, яка перемагає навіть під обстрілами.

Брошура підготовлена на основі виставки, що демонструвалась у 2024 році у Києві, і базується на матеріалах Віртуального музею російської агресії.

Читачу відкривається широка картина війни – від історій людей до методів і злочинів ворога.

Брошура буде корисна всім українцям, які мають знати хронологію нашої боротьби та спротиву

хронологія нашої боротьби та спротиву

.

ЧИТАТИ

Хто творить незалежність — видатні постаті чи суспільство? Онлайн-зустріч

 

Хто творить незалежність — видатні постаті чи суспільство? І що означає бути творцями незалежної України сьогодні?

  Зустріч історичного дискусійного клубу «Historical Battle Club»

Національний центр «Мала академія наук України» анонсує зустріч історичного дискусійного клубу на тему «Творці незалежної України: історія і сучасність» в межах Відкритої освітньої лабораторії.  

Про що:  Захід присвячено обговоренню процесу становлення української незалежності, ролі особистості у боротьбі за державну незалежність і громадянські права у різні історичні періоди. Особливу увагу буде приділено внеску політичних, громадських, культурних діячів та ролі українського суспільства у захисті демократичних цінностей. 

Для кого: для здобувачів освіти 8-11 класів

Коли: 24 серпня 2026 року, 15:00

Формат проведення: онлайн

Участь:  безоплатна  

Як долучитися? Потрібно зареєструватися за посиланням.

День Української Державності 2026. Виховна година онлайн

15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

    Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

    Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.                                    Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.

    Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Тоді було закладено фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.                                                                                                           Традиції Київської Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

   Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах  війни рашизма проти України і всього світу.

Реальна історія спростовує фейки ворожої пропаганди, буцімто українці та москви́ни мають щось спільне. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє українського народу, а й за наше минуле, національну незалежність, гідність, ідентичність.

Конституційна ніч: як народжувався Основний Закон України. Онлайн-зустріч.

 

 28 червня 2026 року українці відзначають 30-ту річницю Конституції. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада ухвалила Основний Закон нашої держави. Це сталося після майже доби безперервної роботи депутатів, тому подію назвали «конституційною ніччю».

Проте історія українського конституціоналізму почалася набагато раніше. Ще за часів Київської Русі існували закони, які регулювали життя суспільства. У XVIII столітті гетьман Пилип Орлик створив документ, який сьогодні вважають однією з перших європейських конституцій. У ньому вже були закладені ідеї поділу влади, прав людини та відповідальності керівників перед народом.

Після проголошення незалежності України у 1991 році постало важливе завдання — створити власну Конституцію. Робота над нею тривала кілька років і була непростою. Лише в ніч із 27 на 28 червня 1996 року після тривалих обговорень депутати ухвалили документ, який визначив основи державного устрою, права і свободи громадян та принципи діяльності органів влади.

Конституція є не просто збіркою законів. Це документ, який гарантує права кожної людини, визначає обов'язки громадян і закладає фундамент демократичної держави. Саме тому її називають Основним Законом України.

Сьогодні Конституція України має особливе значення, адже наша держава продовжує боротися за свою свободу та незалежність. ЗСУ щодня захищають не лише територію країни, а й конституційні права кожного громадянина — право на життя, свободу, безпеку та власну державу. Завдяки їхній мужності Конституція залишається не просто документом, а символом незламності, єдності та віри в перемогу України.

 

Є дні, коли ліцейське подвір’я стає не просто частиною навчального простору, а місцем скорботи, глибоких роздумів і живої пам’яті...

 

День вишиванки в ліцеї «Перспектива» — це особливе свято, що об’єднує учнів, учителів і всю ліцейну родину навколо українських традицій та духовних цінностей. Вишиванка для нас — не лише національний одяг, а символ історичної пам’яті, сили й незламності українського народу. 

Цього дня ліцей наповнюється яскравими барвами, щирими посмішками та почуттям єдності. У час війни День вишиванки набуває особливого змісту, адже стає знаком підтримки наших захисників і захисниць. Ми з вдячністю згадуємо воїнів ЗСУ та схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які віддали життя за свободу України. Нехай вишиванка й надалі єднає покоління, береже нашу ідентичність і зміцнює віру в мирне майбутнє.

Вікторіна до дня вишиванки