День слов'янської писемності 2023

 24 травня світ відзначає День слов'янської писемності і культури. Це свято, яке ознаменовує входження наших предків до загалу, що користується власною писемністю, і долучається до загальносвітової культури.

Таке поєднання зі слов'янством і світовою спільнотою стало важливою культурною подією. Це відбулося завдяки діяльності слов'янських просвітителів та провідників християнства, яких шанують, як святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Тож свято приурочене до дня  вшанування їх пам'яті.

 

Цікаві факти про слов'янські мови та писемність

До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. 

• Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.
• Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є "Веллесова книга". Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.
• У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка була заснована на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.
• У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.
• У наш час ентузіасти створили штучну міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн. Послухайте казку міжслов'янською мовою і перевірте, чи багато речень ви зрозуміли.

• Є сучасні слов'янські мови, які не мають чіткої літературної норми, наприклад, чорногорська і сербохорватська.
• Серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило і Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується.
• Більшість слов'янських мов використовують латинський алфавіт. Кирилична азбука використовується в українській, болгарській, македонській, сербській та чорногорській мовах.
• Слов'яни представляли рай як вічно сонячне і тепле місце, куди на зимівлю відлітають птахи, а також душі померлих. Вони називали це місце добре відомим українцям словом "вирій".

ТВОРЧО-МИСТЕЦЬКИЙ КОНКУРС «ВАТРА»

 

ЗАЛ "ПЕРСПЕКТИВА" взяв участь у ТВОРЧО-МИСТЕЦЬКОМУ КОНКУРСІ «ВАТРА»

У нас навчаються справжні патріоти України, їх дослідження міст нашої незалежної країни дуже змістовні та допитливі

З Днем Вишиванки, Україно

День вишиванки-день незламності

Щороку третього четверга травня святкується Всеукраїнське свято – День вишиванки. Українська народна вишивка це унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і знаходять своє відображення полохливий світ думок та сподівання на світлу долю майстринь, що їх вишивають. Візерунок нитки та голки – це символічний оберіг на тканині. Вишиванка – сакральний оберіг, національний одяг, частина української культури.
Пропонуємо вам дізнатися більше про українські вишиванки, віртуально відвідавши свято у нашому ліцеї.

 

Тиждень безпеки дорожнього руху

 

В Україні розпочався тиждень безпеки дорожнього руху

Україна з 15 по 21 травня долучається до VIІ Глобального тижня безпеки дорожнього руху, і це важливо, адже дорожньо-транспортний травматизм є причиною смерті молодих людей віком від 15 до 29 років.

Щороку в усьому світі внаслідок ДТП щодня гине 3 тис. осіб і близько 100 тис. отримує серйозні травми. В Україні ця статистика також сумна... 

Тому в цьому році Тиждень безпеки пройшов під гаслом того, щоб кожний з'ясував, що  може зробити за для зниження травматизму та смертності унаслідок ДТП.

В Україні вперше відзначають День Європи 9 травня

Цьогоріч Україна вперше за двадцять років долучиться до заходів з нагоди Дня Європи — свята, яке традиційно 9 травня відзначається в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті. "Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм", — сказав президент Володимир Зеленський у зверненні 8 травня після підписання указу про щорічне відзначення свята в Україні.

Вперше українці відзначили День Європи 20 років тому. Відповідний указ підписав тодішній президент Леонід Кучма. Відтоді Днем Європи щорічно вважалась третя субота травня. Проте відсьогодні Україна відзначає День Європи разом із країнами-членами союзу. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у цей день запланувала візит до столиці України, де вона зустрінеться з президентом Зеленським.

Перша репетиція вальсу ЗАЛ Перспектива (випуск 2023)

22 квітня – Міжнародний День Матері-Землі

 

Коли звучить Колокол Миру

Найцікавіша і важлива традиція 22 квітня - дзвін у Колокол Миру. Ідея встановлення першого колоколу належить японцеві Тіедзі Накагава, який особисто пережив бомбардування Хіросіми. Він особисто придумав сплав, з якого зроблений історичний пам'ятник - монети, зібрані в 104-х країнах, і металобрухт з Хіросіми. Колокол звучить в День Землі і в День початку II мірової війни, нагадуючи людям про жахи, які відбувалися з людством. На пам'ятнику можна побачити напис: "Хай живе загальний мир у всьому світі", як нагадування про те, до чого кожен з нас повинен прагнути.

До Міжнародного дня Землі українці та іноземці проводять акцію проти російського екоциду в Україні. 21-23 квітня люди з усіх континентів утворять живий ланцюг єдності, щоб привернути увагу до злочинів Росії проти довкілля під час війни. Акція охоплює усі шість континентів планети. До акції долучився колектив ліцею,  заповнивши форму на сайті UAnimals. 

Також  до Всесвітнього дня Землі була проведена весняна толока. Ось так тепер виглядає ЗАЛ "Перспектива"

Міжнародний день пам'яток і визначних місць

 

День пам’яток історії та культури

Міжнародний день пам'яток і визначних місць відзначається щороку 18 квітня. Він спрямований на це дуже вразливі об'єкти. Тому необхідно прикладати  ефективних зусиль заради збереження нашої історії для подальших поколінь.

Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми, багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

Зараз самий час згадати  «Сім чудес України» — сім історико-культурних пам'яток України. 

 

 А тепер наше улюблене, не скорене ворогом, Запоріжжя. Хочете знати,  які місцеві визначні пам'ятки становлять конкуренцію найвідомішим у світі?

Так, на Запоріжжі є чимало цікавих об'єктів, які можна назвати справжними чудесами.