15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації. Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Тоді було закладено фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України. Традиції Київської Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах війни рашизма проти України і всього світу.
Реальна історія спростовує фейки ворожої пропаганди, буцімто українці та москви́ни мають щось спільне. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє українського народу, а й за наше минуле, національну незалежність, гідність, ідентичність.
28 червня 2026 року українці відзначають 30-ту річницю Конституції. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада ухвалила Основний Закон нашої держави. Це сталося після майже доби безперервної роботи депутатів, тому подію назвали «конституційною ніччю».
Проте історія українського конституціоналізму почалася набагато раніше. Ще за часів Київської Русі існували закони, які регулювали життя суспільства. У XVIII столітті гетьман Пилип Орлик створив документ, який сьогодні вважають однією з перших європейських конституцій. У ньому вже були закладені ідеї поділу влади, прав людини та відповідальності керівників перед народом.
Після проголошення незалежності України у 1991 році постало важливе завдання — створити власну Конституцію. Робота над нею тривала кілька років і була непростою. Лише в ніч із 27 на 28 червня 1996 року після тривалих обговорень депутати ухвалили документ, який визначив основи державного устрою, права і свободи громадян та принципи діяльності органів влади.
Конституція є не просто збіркою законів. Це документ, який гарантує права кожної людини, визначає обов'язки громадян і закладає фундамент демократичної держави. Саме тому її називають Основним Законом України.
Сьогодні Конституція України має особливе значення, адже наша держава продовжує боротися за свою свободу та незалежність. ЗСУ щодня захищають не лише територію країни, а й конституційні права кожного громадянина — право на життя, свободу, безпеку та власну державу. Завдяки їхній мужності Конституція залишається не просто документом, а символом незламності, єдності та віри в перемогу України.
понеділок, 1 червня 2026 р.
пʼятниця, 22 травня 2026 р.
Є дні, коли ліцейське подвір’я стає не просто частиною навчального простору, а місцем скорботи, глибоких роздумів і живої пам’яті...
День вишиванки в ліцеї «Перспектива» — це особливе свято, що об’єднує учнів, учителів і всю ліцейну родину навколо українських традицій та духовних цінностей. Вишиванка для нас — не лише національний одяг, а символ історичної пам’яті, сили й незламності українського народу.
Цього дня ліцей наповнюється яскравими барвами, щирими посмішками та почуттям єдності. У час війни День вишиванки набуває особливого змісту, адже стає знаком підтримки наших захисників і захисниць. Ми з вдячністю згадуємо воїнів ЗСУ та схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які віддали життя за свободу України. Нехай вишиванка й надалі єднає покоління, береже нашу ідентичність і зміцнює віру в мирне майбутнє.
14 травня 2026 року виповнюється 155 років від дня народження видатного українського письменника-новеліста та громадського діяча Василя Семеновича Стефаника.
Біографія: Головне
Походження: народився у заможній селянській родині на Прикарпатті.
Освіта: навчався у Коломиї, Дрогобичі та на медичному факультеті у Кракові.
Політика: був депутатом австрійського парламенту, захищав права селян.
Еміграція: через бідність земляків масово виїжджали до Канади, що вразило митця.
Трагедія: пережив передчасну смерть дружини, сам виховував трьох синів.
Творчість та Новели
Стиль: писав лаконічно, емоційно, використовував покутську говірку.
Тематика: трагедія селянського життя, самотність, смерть, вимушена еміграція.
«Камінний хрест»: розпач селянина, який назавжди покидає рідну землю.
«Новина»: крайня межа бідності, яка штовхає батька на страшний злочин.
«Кленові листки»: трагічна доля дітей після смерті матері-годувальниці.
Україна – ЄС: відчути ритм Європарламенту зсередини! 🇺🇦🇪🇺
Сьогодні відбулася справді унікальна подія — всеукраїнський онлайн-захід «Україна – ЄС: парламентський вимір», організований спільно з Постійним представництвом Європейського Парламенту в Києві.
Це був не просто онлайн-урок, а справжнє занурення в атмосферу головної законодавчої інституції Європи. Ми побачили Євросоюз як живий простір, де народжуються спільні рішення, які направлені на безпечне майбутнє. Співпраця між парламентами може стати фундаментом, який щодня наближає нас до миру в ЄВРОПІ
Учні ліцею долучилися до онлайн уроку від освітнього центру Верховної ради України. Ліцеїсти взяли участь просвітницькій інтернет- вікторині, яка дає змогу долучітися до европейських процесів, які діють на Україні.
8 травня 2026 року Україна відзначатиме День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день, згідно з актуальними матеріалами від Українського інституту національної пам'яті, присвячений вшануванню кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв війни, закріплюючи європейську традицію пам'яті.
Основні акценти:
Нова назва та дата: З 2024 року в Україні офіційно встановлено "День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років", який відзначається 8 травня.
Символіка: Використовується червоний мак, що символізує пам'ять про загиблих.
Концепція: Переосмислення Другої світової війни, відмова від радянського формату 9 травня на користь європейського підходу "Пам'ятаємо — перемагаємо".
Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. На жаль, не всі вийшли з того пекла живими, багатьох не стало згодом.