15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації. Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Тоді було закладено фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України. Традиції Київської Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах війни рашизма проти України і всього світу.
Реальна історія спростовує фейки ворожої пропаганди, буцімто українці та москви́ни мають щось спільне. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє українського народу, а й за наше минуле, національну незалежність, гідність, ідентичність.
