Екологічна "Перспектива". Осіння Поранка.

ЗАЛ "Перспектива" активно долучився до акції ДОН Запорізької міської ради "Осіння Поранка". Учні, вчителі та батьки разом працюють над створенням чистоти й краси на території нашого ліцею.

Це чудова можливість об’єднатися та показати ворогу, що незламна Україна дає гідну відсіч.

Давайте разом зробимо наш ландшафт комфортним

Слава Україні!

23 листопада - День пам'яті жертв Голодомору. Відеогодина історії для 10-11 класів. "Голодомор. Реальна історія"

У четверту неділю листопада ми запалюємо свічки не через відключення світла, а для того, щоб згадати тих, чиє світло загасила радянська влада голодом. Через 90 років їхні нащадки стали на той самий шлях. Ми маємо пам’ятати.

Які наслідки Голодомору 1932-33 років для України та суспільства

Від кожної глибокої рани назавжди залишається шрам. Інколи рани бувають загальнонаціональними — і тоді жити зі шрамами доводиться й наступним поколінням.

Глибоким шрамом на тілі України залишилися події Голодомору-геноциду 1932-33 років. Про наслідки Голодомору для українців — розповідаємо далі.

Наслідки Голодомору 1932-1933 років

Й досі невідома точна кількість злочинно вбитих радянським режимом українців. За офіційними даними СРСР закатував понад сім мільйонів українців на території України та ще три мільйони поза межами країни, де жили етнічні українці.

Проте реальна кількість померлих тоді від голоду суворо замовчувалася владою країни рад, без реєстрації смерті залишалися й діти віком до одного року. Українці у віці від шести місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.

Голодомор-геноцид став наймасштабнішою зброєю масового знищення та соціального поневолення українців.

Окрім фізичного вбивства мільйонів українців, радянська влада зруйнувала життя й наступним поколінням.

Наслідки Голодомору для сучасної України

Як ми вже зазначали, окрім фізичного вбивства, а через це — й зменшення популяції українців, — росіяни докорінно змінили устрій нашого життя, вплинули на нашу ментальність та призвели до порушення генетичного фонду.

Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації, Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі: на десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Сильних психологічних деформацій також є чимало: наслідками Голодомору стали почуття вини та сорому. Люди відчували провину за те, що не змогли врятувати рідних, сором за аморальні вчинки, які чинилися задля виживання.

Також українці на кілька поколінь вперед змінили ставлення до їжі.

Після послаблення СРСР та контролю над суспільним життям, інформація про штучний голод стала поширюватися, а памʼять — відновлюватися. З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору.

День Гідності та Свободи

 

 

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

 Основна мета цього дня – утвердження ідеалів свободи та демократії, передача нащадкам досвіду патріотизму і громадянської мужності. Це також день віддання шани тим, хто став на захист демократичних цінностей, прав людини, національних інтересів та європейського вибору України.

Помаранчева революція: початок великих змін

Цього року відзначаємо 20-ту річницю Помаранчевої революції – першого Майдану, що істотно вплинув на формування національної свідомості та демократизацію українського суспільства. У листопаді 2004 року українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти своє право на чесні вибори. Ці події стали ключовими у процесі розвитку громадянського суспільства.

Революція Гідності: вибір свободи та європейського майбутнього

Через дев’ять років, у листопаді 2013-го, Майдан знову об’єднав небайдужих громадян: українці виступили за свою гідність, права та європейське майбутнє. Революція Гідності стала продовженням боротьби за утвердження демократичних цінностей і державного суверенітету.

1 000+ днів боротьби за незалежність

Цьогоріч відзначення Дня Гідності та Свободи має особливе значення. Україна продовжує героїчну боротьбу за незалежність і державність. Помаранчева революція та Революція Гідності стали основою для формування нації, яка нині гідно протистоїть агресії, захищаючи не лише власну свободу, але й європейську демократію.

Цей день – нагадування про важливість єдності, солідарності та готовності захищати свободу. Він демонструє, що український народ здатний зберігати власну гідність і протистояти викликам будь-якої складності.

Закликаємо всіх звертатися до перевірених джерел для поглиблення знань про події Революції Гідності та Помаранчевої революції. Пам’ятаймо про героїв, чиї зусилля дозволили нам зберегти незалежність і демократичні цінності.

Дмитро Яворницький – дослідник історії українського козацтва. Видатні постаті України

    Дмитро Яворницький: дослідник запорозького козацтва, видатний український історика, археолога, фольклориста

    Дмитро Іванович Яворницький – видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, дійсний член НТШ, ВУАН, чия багаторічна наукова діяльність нерозривно пов’язана з історією запорозького козацтва. Народився Дмитро Яворницький 25 жовтня (6 листопада) 1855 р. в с. Сонцівка Харківського повіту Харківської губернії в родині дяка. Початкову освіту здобув у Харківському повітовому училищі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії, Харківському університеті. За роки навчання в університеті у Дмитра Яворницького склалися надзвичайно приязні стосунки з тамтешніми проукраїнськими викладачами Олександром Потебнею і Миколою Сумцовим, під впливом яких відбувалося становлення Яворницького як науковця.

    Після закінчення університету в 1881 р. він викладає історію у різних середніх навчальних закладах Харкова. Навесні 1885 р. прочитав серію публічних лекцій про запорозьке козацтво, за що зазнав утисків і звинувачень з боку місцевої влади. Окрім викладацької діяльності, Яворницький займається активною науково-пошуковою діяльністю в архівах Петербурга, досліджуючи джерела з історії козаччини. Кожного літа він виїздив у археологічні експедиції до місць, пов’язаних із запорозькою минувшиною.

    У 1892 р. вийшов друком перший том фундаментальної праці Дмитра Яворницького «История запорожских казаков» (Ф. І, № 22034). Два наступних доми були опубліковані в 1895 і 1897 рр. Це видання стало підсумком багаторічної, кропіткої дослідницької роботи вченого, розпочатої ще в студентські роки.

    У 1902 р. Дмитра Яворницького, вже знаного дослідника запорозької старовини, запросили очолити Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля. Під керівництвом Яворницького, музей обзавівся багатьма новими цінними експонатами, до його фондів увійшло чимало археологічних знахідок, історичних документів, стародруків, картографічних матеріалів, завдяки чому він перетворився на один з провідних музеїв України.

Після революції 1918 р. Дмитра Яворницького обрали професором Катеринославського університету, де протягом 1924–1929 рр. він очолював створену ним кафедру українознавства. Головною турботою дослідника був його музей. Радянська влада звинуватила його в «буржуазному націоналізмі» та співпраці з контрреволюційними організаціями (справа СВУ). У 1934 р. Яворницького звільнили з музею, відтак до кінця свого життя він лишався безробітним. Помер видатний історик запорозького козацтва 5 серпня 1940 р.

27 жовтня – День української писемності та мови

Наша мова є не тільки інструментом спілкування, але й втіленням нашої культури, історії та духу, символом самобутності та незалежності. Закликаємо всіх громадян утверджувати рідну мову, бути її активними захисниками та розповсюджувачами, щоб цей нетлінний скарб завжди возвеличував Україну й українців. 

Нагадуємо, що цьогоріч дата святкування Дня української писемності та мови, відповідно до Указу Президента №455/2023, була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

Усі охочі ліцеїсти долучитлися до написання Радіодиктанту національної єдності-2024, який відбувся 25 жовтня з 11:00 до 12:00 за київським часом. А учні 7-8 класів здійснили Мандрівку в країну писемності.