Вітаю, шановні читачі!

субота, 28 січня 2023 р.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави



 29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

29 січня 2018 року на станції Крути більшовицький наступ зупинили українські частини – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина. 

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що українські воїни під Крутами віддали життя, але захистили незалежність і вибороли міжнародне визнання для своєї молодої держави.

"Памʼять робить нас сильнішими. Сьогодні ми гідно продовжуємо їхню справу. Як взимку 1918, так і 2022 кращі з кращих стали на захист Києва та всієї України від російської навали"

"Ціна боротьби висока, але ціна поразки, як відомо з уроків історії, значно вища. Тому ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі. Маємо бути сильними настільки, щоб перемогти й убезпечити державу від нових спроб збройного захоплення"


 

пʼятниця, 27 січня 2023 р.

«Згадаємо жертв Голокосту»

 

Сьогодні в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Україна  була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. 

У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.


субота, 21 січня 2023 р.

З Днем Соборності, Україно!

 



Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (далі – УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення.


ДЕНЬ СОБОРНОСТІ В ЗАЛ "ПЕРСПЕКТИВА"


22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила незалежність УНР IV Універсалом. Це стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції.

 

Документ містив чотири головні положення:

1) проголошення самостійності Української Народної Республіки;

2) доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами;

3) оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією;

4) декларування основ внутрішнього соціальноекономічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.


235 років від дня народження Джорджа Ноела Гордона Байрона

 



Джордж-Но́ел-Го́рдон Ба́йрони– англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття. Поряд з Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом представляє молодше покоління британських романтиків.

Джорж Ноел Байрон, увійшов у світову літературу як родоначальник та один із найвідоміших представників доби революційного романтизму.

Характерною рисою творчості Байрона є вічна, трагічна боротьба проти ворожої реальності. Твори Дж. Байрона, такі як: поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (1812, 1817–18), «Шильонський в’язень» (1816), філософська драма «Манфрен» (1817), «Каїн» (1818), роман у віршах «Дон Жуан» (1824) та інші, принесли автору всесвітню славу.

    "Паломництво Чайльд-Гарольда" (1812)

      Поема "Паломництво Чайльд-Гарольда" була надрукована 10 березня 1812 року і відразу прославила ім'я Байрона. 

      Шлях паломництва героя збігається з маршрутом подорожі автора: Португалія, Іспанія, Мальта, Албанія, Греція. Ця подібність, а також збіг цілої низки біографічних деталей у автора й героя, що відразу привернула до себе увагу, дали привід до того, щоб ототожнити їх. Байрон протестував, наполягав спочатку на тому, що це не так, але поступово й сам усе більш забував про героя, ведучи оповідь від першої особи. 

      Основний текст поеми, за винятком кількох ліричних вставок, написаний класичною для англійської поезії спенсеровою строфою. Для Байрона важливими є значеннєві асоціації, що супроводжують цю форму, яка була названа ім'ям її автора Спенсера, який уславився різноманітними прийомами архаїзації поетичної мови. Вже самим ім'ям свого героя, що включає середньовічний титул "чайльд", який давали молодшому нащадку знатного роду, Байрон вводить у минуле, підказує готичну атмосферу замку, в якому герой отримував примарні втіхи. Початок поеми відповідає середньовічній атрибутиці, поет вводить архаїзми в мову, але всю цю бутафорію відкидає з початком подорожі, бо герой подорожує по сучасній автору Європі.

    "Паломництво Чайльд-Гарольда" - перша в європейській літературі спроба розповісти "про час і про себе" на найбагатшому матеріалі післяреволюційної епохи, з уважним розглядом її численних, часом ще загадкових аспектів. Німецький поет і драматург Шіллер зустрів XIX століття словами: "Старі форми валяться...". Про катастрофу цих форм у всесвітньому масштабі і розповідає "Паломництво Чайльд-Гарольда". В образі головного героя поеми Байрон одним з перших показав найбільш помітні риси європейської "зайвої людини" - зайвої у світі, яка розвивається за своїми законами, що зовсім не збігаються з бажаннями й потребами (часто дуже егоїстичними) цієї людини.