Про свободу, надію та світло

Національний тиждень читання поезії у 2026 році проходить з 16 по 22 березня під гаслом «Золотий гомін». Акція, організована Українським інститутом книги, натхненна поемою Павла Тичини 1917 року про духовне відродження, волю та надію, об’єднуючи читачів навколо поетичного слова в Україні та за кордоном.

В Україні  пройшов «Золотий гомін» — Національний тиждень читання поезії. Тема шедевра Павла Тичини 1917 року зараз звучить як ніколи актуально, як зброя у нашої боротьбі за свободу та відродження. Рядки твору про волю, надію та світло, вогонь, що перемагає, — нині, через понад століття, не тільки не втратили своєї актуальності, а й з новою силою звучать і підтримують всіх нас у нашому буремному сьогоденні:

«Я — дужий народ.
Я молодий!
Вслухався я в твій гомін золотий —
І от почув»…

Український інститут книги вже втретє організовує Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання поезії». Тож, наші чітачі об’єдналися навколо поетичного тижня читання, щоб віднайти близькі своєму серцю рядки, почитати поезію та розділити між собою трохи світла у ці неспокійні часи!Сучасна Поезія вже давно вийшла за межі паперових сторінок, перетворюючись на гідну розмову в інтернет-спільнотах.

Поки читаємо Шевченка — Україна незламна. Поки звучить його слово — ми єдині.

Дивлячись на томік Шевченка на фоні забитих фанерою вікон, ми розуміємо: нескоримий Кобзар завжди поруч. Він — в окопах на передовій, у пам’яті ліцеїстів, серцях вчителів і всіх українців. Поки читаємо Шевченка — Україна незламна. Поки звучить його слово — ми єдині.

Вивчаймо «Кобзаря», щоб відчути: ми не одні. З нами правда, віра, сила, вічне слово Великого Кобзаря. Шануймо свою ідентичність, бо в ній — наша перемога!

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля!  

 

Шевченко і цензура: що не подобалося в словах поета ідеологам росії

 

Будь-яка тоталітарна держава дуже доскіпливо ставиться до найменших проявів гідності, вбачаючи у цьому пряму загрозу своєму існуванню. Саме тому Тарас Шевченко був під пильним наглядом спеціалізованих державних структур.  Але їм не вдалося зламати митця, зробити «своїм, зручним і правильним».

 З імперською цензурою Тарас Шевченко зіткнувся практично з перших кроків виходу на широку публіку. 

«У імперців  «Кобзар» одразу ж  зазнав нападок: напрям його «Кобзаря» шкідливий і небезпечний». Тому з великими кукпюрами виходили  прижиттєві видання. І ці купюри були суттєвими. «Сьогодні цензура випустила із своїх пазурів мої безталаннії думи, та так проклята одчистила, що я ледве пізнав свої діточки», – писав  сам Шевченко в листі до зятя Симиренка Олексія Хропаля.

В 1858 році, повернувшись із заслання, Тарас Шевченко загорівся ідеєю видати двотомник «Поезія Т.Шевченка», розмістивши у першому свої вірші,  написані до заслання, а в другому — створені на засланні й після нього. Утім, дозволу на публікацію  довелося чекати  рік, і повернулася вона  обрізана навпіл.

Рукопис Шевченкової збірки "Три літа" із цензурними позначками.

Утім, існували й інші «Кобзарі» — нецензуровані. Після арешту Тараса Шевченка в 1847 році, почався процес масового переписування і «ходіння по руках» як окремих поезій Шевченка, так і всього «Кобзаря». 

 Товариства «Просвіта» підняли Шевченкове слово на свій прапор у 1917 р., а Центральна Рада  вперше оголосила день народження Шевченка національним святом і вихідним днем. У той час з’явилися десятки приватних видавництв, які масово видавали українську літературу. 

Але уже в 1922 році з метою зведення всіх існуючих напрямів цензури під єдине керівництво, був заснован Головліт, який заборонив  видавцям друкувати Шевченка. «Кобзарі» почали конфіскувати із бібліотек та книгозбірень. Окрім того, в Києві біля пам’ятника Шевченку щороку чергували «сексоти», записуючи кожного, хто приходив із квітами чи читав вірші поета.

Повернення Шевченка в нашу культуру триває й досі. На початку 1990-х він був символом національно-культурного відродження. У 2014-му він був на барикадах Революції Гідності. І саме зараз його антимосковська тема, яку так намагалися витерти з його творчості і царська, і радянська цензура, набуває особливого значення.

                         "Шевченко мобілізує". Сучасне осмисленя образу поета.

Проєкт «Сама собі ціль». Урок-конструктор

 

Що таке 8 березня? Дарувати квіти чи ні? Хто такі феміністки? Чи треба жінкам боротись за свої права у сучасному світі? Яка історія свята в Україні?

Радянське минуле та комуністична міфологія прищепили суспільній свідомості викривлене сприйняття 8 березня як дня, «у який жінці треба подарувати квіти». Звідси пішло привітання представниць будь-якої професії за гендерною ознакою із «жіночим днем». Головна мета проєкту — змінити підхід до висвітлення 8 березня в Україні та простою мовою пояснити історію виникнення свята і важливість боротьби жінок за рівні права та можливості.

На уроці до 8 березня ми дізнаємося більше про історію та контекст цього свята, дізнаємося як ставилися до 8 березня важливі постаті  українського жіночого руху.  Порушимо питання щодо сучасних реалій жінки у суспільстві та висвітлимо діяльність жінок-захисниць у ЗСУ. Які видатні жінки можуть стати рольовою моделлю для незалежних і амбітних.

Щоб відтепер 8 березня не асоціювалося у нас з «слабкою статтю, весною та окрасою колективу», а стало нагадуванням, що жінки можуть все.

Година пам`яті «Небесна Сотня: вони змінили хід історії»

 

До Дня Героїв Небесної Сотні проведено годину пам`яті «Небесна Сотня: вони змінили хід історії» для здобувачів освіти.

Події Революції Гідності назавжди змінили нашу країну, а імена тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України, стали символом мужності й незламності.

Почесний гість заходу – Вадим Тентерин, учасник бойових дій, поділився своїми думками про силу громадянської позиції, відповідальності кожного за майбутнє держави та важливості збереження історичної пам’яті.

Під час зустрічі згадали трагічні події зими 2013–2014 років, переглянули тематичні матеріали та вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання.

Небесна Сотня – це люди різного віку та професій, яких об’єднала любов до України та прагнення жити у вільній, демократичній державі. Їхній подвиг нагадує нам: історію творять звичайні люди, коли стають на захист гідності та правди.

Під час заходу презентовано книжкову виставку «Гідність. Свобода. Пам’ять» з фондів бібліотеки.

Пам`ятаємо. Вшановуємо. Продовжуємо їхню справу.

Каталог української дитячої літератури 2025 рок

 Український інститут книги Пвипустив «Каталог української дитячої літератури 2025 року» 

У такі непрості часи саме читання часто стає тим тихим домашнім світлом і теплом, яке об’єднує родини: дарує дітям відчуття підтримки та любові, а дорослим – повертає пам’ять про історії, прочитані у їхньому дитинстві.

500 книжок, представлених у каталозі, створено та видано під обстрілами, у тривогах і під тиском щоденної небезпеки. Це – свідчення стійкості українських авторів, ілюстраторів, видавців та всіх, хто продовжує працювати для наших дітей, даруючи їм світлі й важливі історії.

Усі назви книжок мають гіперпосилання: ви можете одразу перейти на сторінку видання та підтримати українських видавців.

Діліться улюбленими книжками, створюйте власні добірки, залишайте відгуки! 

 Із вдячністю Збройним Силам України.

А презентації деяких книжок із каталогу ви можете подивитися в межах Онлайн-фестиваль «Тепло книжкової родини»! Долучайтеся!

#тижденьчитання2025

До 92-х роковин Голодомору 1932–1933 років

 

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. 

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє. 

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті! 

Відеоісторії «Голодомор»

Загальнонаціональна акція "Запали свічку пам’яті"

Щороку в четверту суботу листопада Україна запалює свічки пам’яті, вшановуючи мільйони жертв Голодомору 1932–1933 років та інших штучних голодів. Цього року ця традиція є особливо важливою: ми згадуємо наших земляків, які постраждали від комуністичного геноциду, та водночас відстоюємо незалежність у війні проти російської агресії.

О 16:00 приєднуйтесь до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам’яті". Нехай світло свічок у вікнах кожної української домівки стане символом єдності, скорботи та незламності.

Запаліть свічку у своєму вікні або приходьте до меморіалу – разом ми вшануємо пам’ять жертв і нагадаємо світові про незламність українського народу.

 

ss-122554564from Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек 2025 р. РАДИОДИКТАНТ національної єдності.

 

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — це щорічна акція, що проводиться в Україні з метою популяризації української мови та об'єднання українців по всьому світу. Захід традиційно відбувається у День української писемності та мови, 27 жовтня. 

Радіодиктант 2025 року. Тема: «Треба жити!».

• Автор: письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова.
• Читець: народна артистка України Наталія Сумська.
• Платформи для трансляції:
  • «Українське Радіо» та «Радіо Культура».
  • Телеканал «Суспільне Культура».
  • YouTube-канал «Українського Радіо».
  • Застосунки «Дія» та suspilne.radio.
• Перевірка: Роботи, написані від руки, можна було надсилати поштою, а електронні — на спеціальну пошту. Також була можливість самостійно звірити текст, який публікується після диктанту. 

Історія та значення

• Радіодиктант проводиться з 2000 року.
• Акція об'єднує тисячі учасників як в Україні, так і за кордоном — від школярів і студентів до військовослужбовців на передовій та посадовців.
• Це не лише перевірка знань з української мови, а й символ єдності та любові до рідного слова.
• За 25 років існування диктант пережив багато історичних подій, але не припиняв свого існування, стаючи все більш значущим. 
• 
  
  Департамент освіти і науки Запорізької міської ради
  #ОсвітаЗапоріжжя
  #Диктант2025
• #ОсвітаЗапоріжжя #Диктант2025