Із чорнобривців сплетена душа моєї мови,У ній – вечірній спів і срібний зорепад,
І золотий промінчик сонця,І мальви край віконця,І пахощі хлібів, і у дворі калина,Усе це – рідна мова – вічна Україна!
Ми шануємо та цінуємо багатство й красу нашої мови, яка єднає нас, українців, робить нас одним народом. Наша мова – не просто засіб спілкування. Це наша історія, наша культура, наша душа. Це те, що передається з покоління в покоління, що формує наш світогляд, нашу ментальність.
Українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Вона має давню історію, протягом якої вбирала в себе кращі зразки народної творчості, літературних творів, наукових праць. Сьогодні Україна переживає важкі часи. Але ми, українці, повинні пам'ятати, що мова – це наша зброя, наш щит, наш оберіг. День рідної мови – це день, коли потрібно ще раз замислитися над значенням мови в нашому житті, над її роллю в становленні української нації. Ми повинні пишатися своєю мовою, адже вона – це наша спадщина, наше багатство, наше майбутнє.
Нині, після повномасштабного вторгнення росії із місією вбивств та окупації, українську мову стало чутно на більшості територій світу. Українське слово лунає і стає поширеним у Польщі, Молдові, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, які стали тимчасовою домівкою для українців, прихистивши їх у годину ненастя.
Шановні ліцеїсти! Лише від нашого з вами ставлення до мови залежить її процвітання та краса; лише нам під силу зберегти та розвивати живильне коріння правописних традицій з урахуванням новітніх мовних явищ. Кожен з нас має силу Титана для поширення мови у всіх сферах суспільного, наукового й культурного життя. Плекаймо її, зрощуймо, збагачуймо, тому що мова – це серце, спільне гаряче, живе і прекрасне! Дбаймо про нього, адже воно – наше. Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар