Холодний розум і емоційний інтелект. Як навчатися в умовах війни

 

«Після перемоги» замість «після війни» — ось так радять розповідати про свої плани. Але поки вся Україна та наші партнери допомагають наблизити цей день, на учнів і студентів лягає не менша відповідальність — здобувати знання та навички, потрібні в майбутньому для розбудови країни. За нинішніх умов — це завдання із зірочкою. 

Щоб зрозуміти, як упоратися з психологічними (і не тільки) викликами в навчанні, Content Manager в Projector Тоня Чундак та Head of Method в EdEra Ліза Даценко разом із військовим психологом, психотерапевтом і майором ЗСУ у відставці Олексієм Карачинським діляться порадами. Вони розповідають, чому зараз важливо навчатися і як упоратися з психологічними труднощами під час навчання.

Чому важливо продовжувати вчитися? 

1. Навчатися варто тоді, коли це здається доречним. Не змушуйте себе сідати за книжки чи лекції тільки заради навчання. Найголовніше — подбайте про безпеку свою та рідних, дотримуйтеся стабільного харчування, дбайте про тіло. Це дасть змогу краще фокусуватися та бути корисним довгостроково. Тільки тоді можна переходити до настанов, чому освіта й зараз — це важливо.

2. Найкраща зброя в інформаційній війні — холодний розум. Щоби зберегти раціональність та адекватно аналізувати події довкола, шукайте те, що допоможе впоратися з викликами сьогодення. Наприклад, чимало українських медіа й освітніх студій перекваліфікувалися та почали публікувати інформацію, яка допомагає в реаліях війни.

Як ваше навчання зараз може допомогти людям, які не мають дому, сидять у підвалах чи втратили близьких?

• Вчитеся в школі? Оберіть улюблені предмети, подумайте про майбутню професію та порадьтеся з батьками чи вчителями, як вам спробувати себе в цій ролі вже зараз і чим вона може бути корисною.

• Продовжуєте навчання в університеті? Шукайте волонтерські ініціативи, що стосуються вашої спеціальності, і здобувайте навички в доступних для вас умовах. 

• Проходите онлайн-курси? Подумайте, як ці знання випробувати в нових реаліях. Якщо вивчаєте дизайн, спробуйте створити постери із сюжетами про згадані ситуації, розповсюдьте їх іноземним друзям, надсилайте організаціям тощо. Опановуєте маркетинг? Долучайтеся до загонів ІТ-армії, відгукуйтеся на пропозиції українських чи закордонних медіа. Допоможіть розповісти про героїзм українців.

3. Розвивайте емоційний інтелект (EI). Це навичка, що допомагає обробляти та реагувати на емоції й емоційну інформацію. Діліться зі своїми близькими переживаннями та цікавтеся їхніми, стежте й аналізуйте реакції та поведінку. Шукайте відповідні книжки з психології. Наприклад, у застосунку Yakaboo є безплатний доступ до електронних та аудіокнижок для українців. 

4. Пам’ятайте про важливість освіченого кваліфікованого населення. Ваша освіта сьогодні — це запорука успішного завтра для України. Після війни на нас чекає чимало роботи в усіх сферах: від містобудування, відновлення логістики та розвитку бізнесу до написання наукових статей з історії, за якими формуватимуть шкільні підручники. 

5. Не забувайте про принцип lifelong learning. Актуальні знання та навички зараз є необхідністю. Знайшли релевантні навчальні ресурси, курси, відео чи роз’яснювальні статті — зберігайте їх собі та створюйте новий персональний план для навчання в умовах війни.

Як упоратися з психологічними складнощами в навчанні

Наведені запити ми дізналися від учасників нашого опитування. Згадаємо також, що найчастішою проблемою учні та студенти називають концентрацію уваги — часто через сирени та вибухи, але також і в порівняній безпеці. Разом із психотерапевтом Олексієм Карачинським ми розібрали запити студентів і спробуємо на них відповісти.

Кейс №1. «Намагаюся волонтерити й не знаю, як мотивувати себе до навчання чи іншого заняття для саморозвитку. Знайти баланс складно навіть у безпеці на п’ятий тиждень війни».

Сприймайте своє навчання як іншу форму волонтерства в країні — адже вона повинна мати освічених і розумних людей. Виділяйте на це заняття годину, вносьте її до розпорядку дня, а пізніше пробуйте збільшити час на навчання. У жодному разі не знецінюйте таке проведення часу.

Кейс №2. «Як боротися з фізичною втомою та відчуттям непосильної ноші? У такому стані зусилля на засвоєння матеріалу здаються надмірними, немає бажання вчити “неважливе”».

В умовах стресу через війну організм кожного з нас мобілізується, часом з’являється апатія. Щоб пережити стрес, нам потрібно багато ресурсів — їх наше тіло бере з резервів, які треба регулярно відновлювати. Якщо ви лежите та не можете себе змусити чимось зайнятися — дайте собі час накопичити сили. За день чи кілька спробуйте повернутися до справ у тих обсягах, які вам до снаги.

Кейс №3. «Як перестати скролити новини під час навчання?»

Справді, не реагувати на новини складно. Вражати можуть як подача, так і самі факти, що з’являються в медіа. На цей виклик можна запропонувати кілька рішень.

• Обмежити час для використання свого гаджета. Виділіть собі конкретні години в добі на перегляд офіційних джерел і перевірених медіа.
• Поставте в режим mute або навіть архівуйте свої канали та попросіть близьку людину стати вашим «ситом» для читання новин. Головна умова — обирати та ділитися найголовнішим, але не недоговорювати.

Кейс №4. «Як не брати на себе забагато? У роботі, навчанні, волонтерстві».

Стежте, скільки часу ви приділяєте, щоб якісно підготувати те чи те завдання. Розподіляйте його, залежно від ваших спостережень і сил. Потрібно нагадувати собі: якщо я братиму забагато, то стану ношею, на яку будуть потрібні ресурси інших. І навпаки: що краще я триматиму баланс між допомогою собі й іншим, то довше залишатимуся в колії та не вигоратиму. 

Кейс №5. «Я не можу сконцентруватися та тримати в голові інформацію. Читаю сторінку десятки разів, а в голові інші сюжети. Перебираю фоново букви та слова, але головний фокус на війні».

Пам’ятайте: речі, на які ви не здатні вплинути, не мають забирати всі ваші ресурси. Зараз зосередьтеся на тому, що щоденно допомагає наблизитися до перемоги: домашні побутові справи, дзвінки батькам, отримання корисних навичок.

Одне з можливих рішень для заспокоєння — надати своєму мозку відчуття псевдоконтролю. Заплануйте на день 10 дрібних завдань, занотуйте їх і поступово викреслюйте. Потім додавайте нові завдання, пов’язані вже з навчанням чи роботою.

Кейс №6. «Як нарешті позбутися провини вцілілого?» 

Одне з найпоширеніших відчуттів, які переживають українці в безпеці, так званий синдром провини вцілілого. Він впливає й на нашу мотивацію навчатися. Як покроково з ним впоратися:

1. Усвідомте, що страх за власне життя та життя найближчих, паніка, втеча з епіцентру небезпеки — перші природні реакції. Вони автоматичні та забезпечують біологічне виживання на інстинктивному рівні.

2. Збагніть, що в безпеці ви вже приносите користь тим, хто від вас залежить: діти, люди похилого віку, домашні улюбленці. Поки ви живі та більш-менш у спокої, ви допомагаєте закрити їхні базові потреби: сон, їжа, вода, здоров’я.

3. Заспокоївшись, ви здатні поступово розширити свій вплив. Допомагати фізично та надавати психологічну підтримку тим, хто поруч.

4. Якщо є змога, об’єднайтеся з однодумцями. Долучіться до волонтерства (без шкоди собі), інформаційної, фізичної чи гуманітарної допомоги. Якщо маєте можливість готувати домашні завдання з кимось у парі чи групі — обов’язково скористайтеся нею.