Джордж-Но́ел-Го́рдон Ба́йрони– англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття. Поряд з Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом представляє молодше покоління британських романтиків.
Джорж Ноел Байрон, увійшов у світову літературу як родоначальник та один із найвідоміших представників доби революційного романтизму.
Характерною рисою творчості Байрона є вічна, трагічна боротьба проти ворожої реальності. Твори Дж. Байрона, такі як: поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (1812, 1817–18), «Шильонський в’язень» (1816), філософська драма «Манфрен» (1817), «Каїн» (1818), роман у віршах «Дон Жуан» (1824) та інші, принесли автору всесвітню славу.
"Паломництво Чайльд-Гарольда" (1812)
Поема "Паломництво Чайльд-Гарольда" була надрукована 10 березня 1812 року і відразу прославила ім'я Байрона.
Шлях паломництва героя збігається з маршрутом подорожі автора: Португалія, Іспанія, Мальта, Албанія, Греція. Ця подібність, а також збіг цілої низки біографічних деталей у автора й героя, що відразу привернула до себе увагу, дали привід до того, щоб ототожнити їх. Байрон протестував, наполягав спочатку на тому, що це не так, але поступово й сам усе більш забував про героя, ведучи оповідь від першої особи.
Основний текст поеми, за винятком кількох ліричних вставок, написаний класичною для англійської поезії спенсеровою строфою. Для Байрона важливими є значеннєві асоціації, що супроводжують цю форму, яка була названа ім'ям її автора Спенсера, який уславився різноманітними прийомами архаїзації поетичної мови. Вже самим ім'ям свого героя, що включає середньовічний титул "чайльд", який давали молодшому нащадку знатного роду, Байрон вводить у минуле, підказує готичну атмосферу замку, в якому герой отримував примарні втіхи. Початок поеми відповідає середньовічній атрибутиці, поет вводить архаїзми в мову, але всю цю бутафорію відкидає з початком подорожі, бо герой подорожує по сучасній автору Європі.
"Паломництво Чайльд-Гарольда" - перша в європейській літературі спроба розповісти "про час і про себе" на найбагатшому матеріалі післяреволюційної епохи, з уважним розглядом її численних, часом ще загадкових аспектів. Німецький поет і драматург Шіллер зустрів XIX століття словами: "Старі форми валяться...". Про катастрофу цих форм у всесвітньому масштабі і розповідає "Паломництво Чайльд-Гарольда". В образі головного героя поеми Байрон одним з перших показав найбільш помітні риси європейської "зайвої людини" - зайвої у світі, яка розвивається за своїми законами, що зовсім не збігаються з бажаннями й потребами (часто дуже егоїстичними) цієї людини.
Немає коментарів:
Дописати коментар