Є дні, коли ліцейське подвір’я стає не просто частиною навчального простору, а місцем скорботи, глибоких роздумів і живої пам’яті...
Саме таким став день 20 травня в ЗАЛ "Перспектива". Серед рідних стін і знайомих доріжок особливо гостро відчувається цінність миру та мужності тих, хто заплатив за нього найвищу ціну.
Імена:
- Андрій Харьков,
- Юрій Мітєв,
- Станіслав Бондарець,
- Кирило Ніколаєв,
- Михайло Куліш,
- Олексій Агафонкін
викарбувані на табличках пам’яті, і це не лише символ скорботи. Це історії гідності, вибору й любові до Батьківщини, яка завжди сильніша за страх.
Війна зруйнувала долі мільйонів українців, але водночас відкрила світові незламність нашого народу. Серед тих, хто став на захист України, були наші учні, які колись сиділи за партами, мріяли, будували плани...
Згодом вони зробили інший вибір - вибір відповідальності та честі.
Їхній подвиг нагадує нам важливу істину: герої народжуються не в легендах. Вони живуть поруч, навчаються разом із нами у наших школах. Героїзм - це не відсутність страху, а сила діяти заради інших, навіть у найтемніші часи.
Сьогодні пам’ять про наших захисників об’єднує ліцейську родину. Вона живе не лише у пам’ятних знаках чи квітах, а й у щоденній вдячності, у бажанні бути гідними їхнього прикладу, берегти людяність і цінувати свободу.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв та висловлюємо щирі співчуття їхнім рідним, близьким, бойовим побратимам і посестрам.
Їхній біль неможливо виміряти словами, але наша підтримка, шана й пам’ять залишаються поруч.
Пам’ять - це не лише про минуле. Це про відповідальність перед майбутнім. І поки ми пам’ятаємо - живе вдячність, живе правда, живе Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар