Урок пам'яті про голодомор "Не знищені у 33 - непереможні сьогодні"

 

Щороку в четверту суботу листопада вшановують жертв Голодомору 1932–1933 та штучних голодів 1921–1923 й 1946–1947 років. Цього року Україна відзначає 90-і роковини Голодомору 25 листопада. Удруге пам'ятні дні відбудуться під час повномасштабної війни.

Тема Голодомору дуже важка, але це частина нашої історії. І пам'ять про голодомор не веде до зневірення, а навпаки – додає міцності ЗСУ і підсилює нашу віру в перемогу. Відчуття причетності до історії робить нас сильнішими й стійкішими – наші прабабусі чи прадіді пройшли крізь ці страшні події та передали нам естафету життя. Отже – ми впораємся і переможемо.

Те, що відбувається сьогодні, має коріння в минулому. Тому уроки пам’яті стають для нас внутрішнім ресурсом у ці нелегкі часи. Жива пам'ять вельми важлива

Говорючі про Голодомор, треба твердо знати наступне. Нас об'єднують не тільки мільйони жертв геноциду: померлих, закатованих, вбитих радянським режимом. Головне, нас об'єднує гідність, взаємодопомога, людський подвиг.

В часи голодомору були ДОБРОЧІНЦІ

Ці люди допомогли іншим вижити в роки Голодомору

Список, який зараз є, вочевидь неповний. Різні прізвища і різні регіони.  Від Хмельниччини до Луганщини, від Одещини до Сумщини. Всюди вони чинили добро.

А тому:

Ø Про трагічне минуле краще знати , ніж носити тягар необізнаності та зневіри;

Ø  треба всіляко зберігати пам’ять, наприклад, долучаючись до акції “Запали свічку пам’яті“;

Ø людяність об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє;

Ø українці в голодомор ділилися хлібом – це був справжній подвиг;

Ø зараз на фронті наші солдати діляться одне з одним їжею та водою;

Ø росія зараз чинить генцид, який має той самий механізм та дуже глибоке історичне коріння;

Ø злочини повинні бути засуджені світовою спільнотою;

Ø злочинців повинно бути покарано.

НА ВЕСЬ ЕКРАН