Герої, а не жертви: розвінчуємо міфи про воїнів бою під Крутами

29 січня ми відзначаємо День пам’яті Героїв Крут. Довгий час про Бій під Крутами ширилися міфи, що юні хлопці без військових навичок стримували навалу більшовиків ціною власного життя. Радянська влада, яка не могла замовчати цю історичну подію, говорила, що це невиправдана жертва. Розвінчуємо міфи про Крути. 

Героям Крут Слава!

Міфи про бій під Крутами

Міф	Як було насправді
Під Крутами було 300 студентів і майже всі або загинули, або попали в полон і були закатовані.	З українського боку участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під командою досвідчених старшин. Втрати загиблими українців під Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті. Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські учасники зіткнення. Більшовиків загинуло щонайменше 300.
Крутянці – єдині оборонці Києва.	Наприкінці січня 1918 року в Києві й на найближчих підступах до столиці перебували Республіканський полк під командуванням Петра Болбочана, Синьожупанна та Сірожупанна дивізії, Січові стрільці. 30 січня до Києва добрався полк імені Костя Гордієнка під командуванням полковника (пізніше – генерала) Всеволода Петріва. Спільною проблемою для них стала нескоординованість командування. Згадані частини не вислали в напрямку Крут, оскільки в Києві тривав заколот пробільшовицьки налаштованих робітників заводу «Арсенал» – переважно росіян за походженням. Поки крутянці – і не тільки вони – стримували зовнішнього ворога на підступах до столиці, решта військ боролася з ворогом на власних, не менш важливих позиціях.
Відступ крутянців- прояв безнадійного героїзму.	Відступ крутянців не був безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворювалися на тягар.
Традиційна версія переважно не     враховує контексту, в якому діяли крутянці.	Під час Крутянського бою в самому Києві тривали запеклі  сутички. Диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.

    Жорстока квазіїдеологія росії незмінна! Через 104 роки коли російські війська наближалися до Києва під час повномасштабного вторгнення 2022 року рашисьтські  пропагандисти оголошували  що Київ очікує справжнє пекло.  Його братимуть максимально швидко і жорстко. Відключити електрику водопостачання, знищити зв'язок і в вбомбити ЗСУ в кам'яний вік, навіть якщо вони будуть укопуватись десь у житловому масиві на Троєщині З територіальною обороною армія поводитьметься так само, як в Грозному у1995 році. Отака росія - держава-терорист.